Методичні рекомендації про викладання трудового навчання, технологій та креслення у 2021-2022 н.р.
Трудове навчання 5-9кл.
Технологічна освіта відіграє ключову роль у забезпеченні зв'язку фундаментальних знань з перетворювальною діяльністю людини і взаємодії між змістом загальної освіти і навколишнім світом. Модернізація змісту, методик і технологій викладання освітньої галузі «технологія» є необхідною умовою формування в учнів технологічної грамотності, критичного мислення, ключових компетенцій, необхідних для переходу до нових пріоритетів науково-технологічного розвитку країни. Викладаючи трудове навчання вчитель має широкі можливості щодо формування життєво необхідних компетентностей в учнів 5-9 класів.
У 2021/2022 н.р. відповідно до типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти на вивчення предмета у 5 – 6 класах відводиться 2 год. на тиждень, у 7 – 9 класах – 1 год. на тиждень. Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. За рахунок таких годин також можливе впровадження курсів за вибором технологічного спрямування. У разі використання варіативної години на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми, додається програма цього курсу. Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання у закладах загальної середньої освіти (https://cutt.ly/oyP5J3V).
Вивчення трудового навчання здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804. Програму розміщенона офіційному вебсайті міністерства за покликанням https://bit.ly/3rsvIbp). Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється на основі об’єктів
проєктної діяльності, а не технологій. Це дає змогу одночасно проєктувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним
у класах, які не поділяються на групи.
Згідно навчальної програми з трудового навчання для учнів 5-9 класів
орієнтовний перелік об'єктів проєктно технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проєкти учнів, які можна виконувати за допомогою будь якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації. Результатом проєктно-технологічної діяльності учнів має бути проєкт (спроектований і виготовлений виріб чи послуга). так, у 5-6 класах учні опановують 6 – 10 проєктів, у 7-8 класах від 4 до 6 проєктів, у 9-му класі – 2 проєкти (плюс 2 проекти з технології побутової діяльності та самообслуговування в 5-8 класах та 1 проєкт у 9 класі).
Поступове зменшення кількості проєктів зумовлене кількістю годин, відведених на вивчення
предмета в різних класах, і потребою в ускладненні виробів та технологій. Враховуючи вікові особливості, учням 5-6 класів пропонується виконувати прості проєкти (за конструкцією, поєднанням технологій виготовлення, тощо), що дасть змогу їм за короткий період часу побачити результати власної діяльності. Для учнів 7 та 8 класів проєкти можуть бути складнішими. Необхідно зазначити, що об’єкти проєктно-технологічної діяльності учнів повинні ускладнюватися як продовж навчального року, так і всього процесу вивчення предмета.
предмета в різних класах, і потребою в ускладненні виробів та технологій. Враховуючи вікові особливості, учням 5-6 класів пропонується виконувати прості проєкти (за конструкцією, поєднанням технологій виготовлення, тощо), що дасть змогу їм за короткий період часу побачити результати власної діяльності. Для учнів 7 та 8 класів проєкти можуть бути складнішими. Необхідно зазначити, що об’єкти проєктно-технологічної діяльності учнів повинні ускладнюватися як продовж навчального року, так і всього процесу вивчення предмета.
У 9 класі проєкт виконується з урахуванням уже засвоєних технологій і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями у попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому, що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій на більш високому рівні майстерності тощо.
У процесі проєктування учні 9 класу мають виконати необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу,
що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображення учні вносять необхідні зміни. З цією метою вчитель повинен актуалізувати раніше засвоєні знання та вміння з основ
графічної грамоти та передбачити необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу. Кількість годин на опанування проєкту вчитель визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення.
Важливим критерієм вибору проєкту є його значущість для учня (можливість використання виробу в побуті, для власного хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо).
Неприпустимим є проектування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. Виконані проєкти (вироби) повинні використовуватися за призначенням. Для забезпечення рівних можливостей учнів для вибору об'єкта проєктнотехнологічної діяльності у класах, що не поділяються на групи, варто планувати не менш як дві основні технології (крім
об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує
теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об'єкти проєктування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення
відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів,
які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.
У процесі проєктування учні 9 класу мають виконати необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу,
що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображення учні вносять необхідні зміни. З цією метою вчитель повинен актуалізувати раніше засвоєні знання та вміння з основ
графічної грамоти та передбачити необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу. Кількість годин на опанування проєкту вчитель визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення.
Важливим критерієм вибору проєкту є його значущість для учня (можливість використання виробу в побуті, для власного хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо).
Неприпустимим є проектування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. Виконані проєкти (вироби) повинні використовуватися за призначенням. Для забезпечення рівних можливостей учнів для вибору об'єкта проєктнотехнологічної діяльності у класах, що не поділяються на групи, варто планувати не менш як дві основні технології (крім
об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує
теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об'єкти проєктування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення
відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів,
які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.
Для складання календарно-тематичного планування, визначення змісту навчального матеріалу рекомендуємо слідувати такому алгоритму:
1. Обрати об’єкти проєктно-технологічної діяльності учнів (проєкти) та визначити їх кількість;
2. Обрати основні та, за потреби, додаткові технології для проєктування й виготовлення кожного обраного виробу;
3. Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;
4. Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання кожного проєкту;
5. Сформулювати теми та зміст уроків із проєктування та виготовлення
кожного об’єкта проєктно-технологічної діяльності учнів;
6. Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування
Креслення
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ
графічної грамоти. Вивчення курсу креслення можливе в 11 класах технологічного профілю в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 25.09.2018р. № 22.1/12-Г-906). Навчальна програма розміщена на офіційному сайті міністерства за покликанням https://bit.ly/2V1LaiH.
У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 08.11. 2019 р. № 22.1/12-Г-10550), або, за наявної технічної можливості, за програмою курсу за вибором «Професійні проби» для учнів 8-11класів «технічне креслення на базі комп’ютерних програм» (лист ІМЗО від
09.06.2020р. № 22.1/12-Г-346). Креслення вивчається в 7-8 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета
здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист ІМЗО від
25.09.2018 № 22.1/12-Г-904). Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел
тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є
неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісногнавчання. Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій,
інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та
перепідготовку педагогічних працівників. Під час розроблення календарнотематичного та системи поурочного планування вчителю/вчительці необхідносамостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраному ними підручнику. Учитель може самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального
матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.
Очікувані результати мають бути досягнуті на кінець навчального року.
Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проєкта, чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проєктів.
Поділ класів на групи технічних і обслуговуючих видів праці відбувається за
бажанням учнів та здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом
Міністерства освіти і науки України від 20.02.02р. №128, а саме, за наявності в
класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. якщо кількість
учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану. також, згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування, класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та
залучення додаткових коштів.
Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці необхідно звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.
В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті Міністерства
(https://mon.gov.ua/) та на вебсайті ДНУ«Інститут модернізації змісту освіти»
(https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).
У разі виникнення потреби в організації дистанційного навчання, у межах академічної автономії питання організації освітнього процесу, виконання освітньої програми, навчального плану є
внутрішніми питаннями кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників. Отже, під час дистанційного навчання, учителі мають вжити заходів щодо виконання календарно-тематичних планів із додержанням вимог державних
стандартів освіти шляхом використання технологій дистанційного навчання та, за
потреби, ущільнення відповідного матеріалу (на розсуд учителя) з організацією повторення окремих тем на початку очного навчання. Для організації дистанційного навчання рекомендуємо скористатися методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі»
(упорядник І. Коберник), розробленими за підтримки МОН України (https://cutt.ly/
MynTayc).
1. Обрати об’єкти проєктно-технологічної діяльності учнів (проєкти) та визначити їх кількість;
2. Обрати основні та, за потреби, додаткові технології для проєктування й виготовлення кожного обраного виробу;
3. Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;
4. Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання кожного проєкту;
5. Сформулювати теми та зміст уроків із проєктування та виготовлення
кожного об’єкта проєктно-технологічної діяльності учнів;
6. Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування
Технології 10-11 класи (рівень стандарту)
У 10-11 класах типовими освітніми програмами навчальний предмет технології віднесено до вибірково-обов’язкових. якщо школа обрала технології, то на освоєння предмета відводиться 105 годин в 10 чи 11 класах. Можливі також варіанти, за якими ці 105 годин освоюються в 10 і в 11
класах (70+35 чи 35+70). Навчання здійснюється за програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407, яка розміщена на офіційному вебсайті міністерства за покликанням https://bit.ly/3zrSXFg.
Навчальна програма «технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з десяти обов’язкововибіркових навчальних модулів, з якихь учні спільно з учителем обирають лише три, для вивчення упродовж навчального року (двох): «Дизайн предметів інтер’єру», «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва», «Дизайн сучасного одягу», «Краса та здоров’я», «Кулінарія», «Ландшафтний дизайн», «Основи підприємницької діяльності», «Основи автоматики і робототехніки», «Комп’ютерне проектування», «Креслення».
Навчальний модуль, за своїм змістовим наповненням, є логічно завершеним навчальним (творчим) проєктом, який учні виконують колективно або за іншою формою, визначеною учителем. Кількість годин, що відводиться на вивчення кожного з трьох обраних модулів, учитель визначає самостійно з урахуванням особливостей проєктної діяльності учнів,
матеріальних можливостей школи тощо.
У 10-11 класах типовими освітніми програмами навчальний предмет технології віднесено до вибірково-обов’язкових. якщо школа обрала технології, то на освоєння предмета відводиться 105 годин в 10 чи 11 класах. Можливі також варіанти, за якими ці 105 годин освоюються в 10 і в 11
класах (70+35 чи 35+70). Навчання здійснюється за програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407, яка розміщена на офіційному вебсайті міністерства за покликанням https://bit.ly/3zrSXFg.
Навчальна програма «технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з десяти обов’язкововибіркових навчальних модулів, з якихь учні спільно з учителем обирають лише три, для вивчення упродовж навчального року (двох): «Дизайн предметів інтер’єру», «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва», «Дизайн сучасного одягу», «Краса та здоров’я», «Кулінарія», «Ландшафтний дизайн», «Основи підприємницької діяльності», «Основи автоматики і робототехніки», «Комп’ютерне проектування», «Креслення».
Навчальний модуль, за своїм змістовим наповненням, є логічно завершеним навчальним (творчим) проєктом, який учні виконують колективно або за іншою формою, визначеною учителем. Кількість годин, що відводиться на вивчення кожного з трьох обраних модулів, учитель визначає самостійно з урахуванням особливостей проєктної діяльності учнів,
матеріальних можливостей школи тощо.
Технології 10-11 клас (профільний рівень)
Типовими освітніми програмами передбачається по 6 годин на вивчення предмета у 10 та 11 класах. Навчання здійснюється за однією з профільних програм, що розміщені на офіційному
сайті міністерства за покликом http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html чи за програмами професійного навчання, затвердженими наказом Міністерства
освіти і науки від 23.09.2010 р. № 904 з використанням, за потреби, часу навчальної практики у 10 класі.Здійснення професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої
освіти та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (міжшкільних ресурсних
центрах) можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних
стандартів професійно-технічної освіти. У випадку, коли кількість годин на
опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.
Змістове наповнення технологічного профілю також може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН України. Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем.
Типовими освітніми програмами передбачається по 6 годин на вивчення предмета у 10 та 11 класах. Навчання здійснюється за однією з профільних програм, що розміщені на офіційному
сайті міністерства за покликом http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html чи за програмами професійного навчання, затвердженими наказом Міністерства
освіти і науки від 23.09.2010 р. № 904 з використанням, за потреби, часу навчальної практики у 10 класі.Здійснення професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої
освіти та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (міжшкільних ресурсних
центрах) можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних
стандартів професійно-технічної освіти. У випадку, коли кількість годин на
опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.
Змістове наповнення технологічного профілю також може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН України. Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем.
Креслення
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ
графічної грамоти. Вивчення курсу креслення можливе в 11 класах технологічного профілю в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 25.09.2018р. № 22.1/12-Г-906). Навчальна програма розміщена на офіційному сайті міністерства за покликанням https://bit.ly/2V1LaiH.
У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 08.11. 2019 р. № 22.1/12-Г-10550), або, за наявної технічної можливості, за програмою курсу за вибором «Професійні проби» для учнів 8-11класів «технічне креслення на базі комп’ютерних програм» (лист ІМЗО від
09.06.2020р. № 22.1/12-Г-346). Креслення вивчається в 7-8 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета
здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист ІМЗО від
25.09.2018 № 22.1/12-Г-904). Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел
тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є
неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісногнавчання. Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій,
інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та
перепідготовку педагогічних працівників. Під час розроблення календарнотематичного та системи поурочного планування вчителю/вчительці необхідносамостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраному ними підручнику. Учитель може самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального
матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.
Очікувані результати мають бути досягнуті на кінець навчального року.
Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проєкта, чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проєктів.
Поділ класів на групи технічних і обслуговуючих видів праці відбувається за
бажанням учнів та здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом
Міністерства освіти і науки України від 20.02.02р. №128, а саме, за наявності в
класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. якщо кількість
учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану. також, згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування, класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та
залучення додаткових коштів.
Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці необхідно звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.
В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті Міністерства
(https://mon.gov.ua/) та на вебсайті ДНУ«Інститут модернізації змісту освіти»
(https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).
У разі виникнення потреби в організації дистанційного навчання, у межах академічної автономії питання організації освітнього процесу, виконання освітньої програми, навчального плану є
внутрішніми питаннями кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників. Отже, під час дистанційного навчання, учителі мають вжити заходів щодо виконання календарно-тематичних планів із додержанням вимог державних
стандартів освіти шляхом використання технологій дистанційного навчання та, за
потреби, ущільнення відповідного матеріалу (на розсуд учителя) з організацією повторення окремих тем на початку очного навчання. Для організації дистанційного навчання рекомендуємо скористатися методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі»
(упорядник І. Коберник), розробленими за підтримки МОН України (https://cutt.ly/
MynTayc).
Ніна ПАВИЧ,
методистка НМЦ професійного
розвитку керівних та педагогічних
працівників установ і закладів дошкільної
та загальної середньої освіти ХОІППО.
Немає коментарів:
Дописати коментар