КАЛЕНДАР УЧИТЕЛЯ НА 2022-2023Н.Р.

 

 

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році

 

                                           5 клас Технологічна освітня галузь

Технології

У 2022/2023 навчальному році відповідно до типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти на вивчення предмета «Технології» у 5 класі рекомендовано 2 години на тиждень, мінімально допустима кількість – 1 година та максимально допустима кількість – 3 години на тиждень. З 2022/2023 навчального року в освітній процес закладів загальної середньої освіти поетапно, починаючи з п’ятого класу, впроваджується навчальний предмет

«Технології», який цілісно реалізовує вимоги технологічної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти. На основі Державного стандарту та Типової освітньої програми розроблено чотири модельні навчальні програми для базового навчального предмета «Технології. 5-6 класи», які мають гриф Міністерства освіти і науки та розміщені на сайті.

Учителі мають академічну свободу у виборі програми, прийнятної для їхньої роботи. На основі обраної модельної навчальної програми, учитель моделює навчальний процес/укладає власну навчальну програму, в якій формує змістове наповнення відповідно до актуальних потреб і матеріально-технічних ресурсів закладу освіти, інтересів, можливостей і здібностей учнів.

Відповідно до мети технологічної освітньої галузі, метою навчального предмету технології, є розкриття та розвиток творчого потенціалу особистості учня, здатності застосовувати знання на практиці, розв'язувати практичні завдання в побуті через практичне засвоєння основ дизайну, технологій та декоративно-ужиткового мистецтва.

Мета предмету реалізується в таких завданнях:

-    забезпечення наступності у формуванні ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів з початкової школи, їх включення до підготовчого циклу з вивчення технологій та дизайну;

-   прилучення учнів до основ народної культури, національного виховання через вивчення технік і технологій декоративно-ужиткового мистецтва;

-   подальший розвиток самозарадності в побуті, формування системного та критичного мислення, навичок безпечного та ощадливого використання технологій та матеріалів тощо.

Формування ключових компетентностей здійснюється через компетентнісний потенціал освітньої галузі засобом проєктної технології, яка дозволяє вчителю моделювати різноманітні навчальні ситуації, створювати

навчальне середовище для учнів, у якому розвивати всі наскрізні уміння, притаманні ключовим компетентностям.

Компетентнісний потенціал технологічної освітньої галузі зазначений в додатку 11 до Державного стандарту. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Державним стандартом передбачено, що учні мають опанувати базові знання технологічної освітньої галузі за такими напрямами: проєктування, основи графічної грамотності, технології виготовлення виробу, оцінювання і презентація результатів, декоративно-ужиткове мистецтво, сучасна техніка і технології, самозарадність у побуті.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у технологічній освітній галузі визначено в додатку 12 до Державного стандарту і передбачають, що учень:

1.                  формулює ідею та втілює задум у готовий продукт за алгоритмом проектно-технологічної діяльності;

2.                  творчо застосовує традиційні і сучасні технології;

3.                  ефективно використовує техніку, технології та матеріали без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;

4.                  турбується про власний побут, задоволення власних потреб та потреб інших осіб.

Враховуючи циклічність навчання 5-6 класи та 7-9 класи, результати навчання учнів 5 класів у технологічній освітній галузі можуть бути сформовані на завершення 2022-2023 навчального року, або їх формування може продовжуватися до завершення 2023-2024 навчального року (6 клас).

Вчитель самостійно визначає шлях досягнення результатів відповідно до матеріально-технічних можливостей навчальної майстерні (кабінету), інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.

Вимоги до чотирьох обов’язкових результатів навчання в межах технологічної освітньої галузі визначені в загальних, конкретних результатах навчання та орієнтирах для їх оцінювання з Державного стандарту. Перший обов’язковий результат навчання технологічної базової освіти передбачає виконання проєктів за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності. Для ефективного виконання проєктів учням необхідно опанувати базові знання другого, третього і четвертого обов’язкових результатів навчання, набути відповідного освітнього досвіду. Компетентності формуються лише в діяльності.

Навчальний предмет «Технології» має практико-орієнтовану спрямованість, навчання відбувається з опорою на освітній досвід учнів, зокрема отриманий на рівні початкової технологічної освіти, їхні потреби, інтереси, вікові особливості й індивідуальні можливості. Акцентується увага на мотивації навчання, груповій і самостійній роботі учнів, взаємодопомозі, дотриманні правил безпечної праці і санітарно-гігієнічних вимог, доцільному використанні цифрових пристроїв, електронних освітніх ресурсів тощо.

Створення освітнього середовища навчання технологій передбачає вихід за межі шкільної майстерні, класу, інтеграцію навчання на культурологічній основі:

1.                  узгодження потреб й інтересів учнів, закладу освіти, місцевої громади;

2.                  дотримання     родинного,шкільного, народного, державного календарів;

3.                  відвідування місцевих музеїв, виставок тощо;

4.                  проведення     майстер-класів,     ярмарок, виставок,  зокрема  й віртуальних;

5.                  перенесення навчання технологій у міжгалузеві, загальношкільні, міжшкільні, громадські, міждержавні проєкти;

6.                  залучення   до   освітнього   процесу   батьків,                    народних    майстрів, фахівців у галузі дизайну й технологій, місцевих бізнесменів тощо.

Слід зазначити, що у центрі змодельованого освітнього середовища має бути учень. Саме за його участі та з урахуванням його інтересів і здібностей варто конструювати і добирати всі складові освітнього процесу, максимально гнучко добирати методи і форми організації як за межами класно-урочної системи так і на уроках технологій.

Навчання відбувається на основі формувального оцінювання. Оцінюванню підлягають очікувані результати навчання у формі освітніх продуктів, які учні створюють у процесі навчальної діяльності.

1.                  зовнішні освітні продукти – самостійно знайдені і презентовані факти, сформульовані ідеї, гіпотези, закономірності, створені вироби, послуги, результати практичних робіт, проєктів тощо;

2.                  внутрішні освітні продукти – особистісні якості й здібності, знання, уміння, освоєні способи діяльності, індивідуальний рівень сформованості ключових і предметної проєктно-технологічної компетентностей тощо.

Створені в навчальній діяльності особистісні зовнішні освітні продукти дають змогу здійснити підсумкове оцінювання, оцінити внутрішні особистісні зміни й здобутки учня, його рівень володіння способами проєктно- технологічної діяльності, ключовими і предметною компетентностями.

Формувальне і підсумкове оцінювання зорієнтовані на виявлення поступу учнів у досягненні обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом.

                                     6 – 11класи Освітня галузь «Технології»

Трудове навчання

На вивчення предмета «Трудове навчання» у 6 класі відводиться 2 години на тиждень, у 7 – 9 класах – по 1 год на тиждень. Кількість годин на вивчення предмета Трудове навчання в 6-9 класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. За рахунок таких годин можливе й упровадження курсів за вибором технологічного спрямування.

Вивчення предмета «Трудове навчання» для 6-9 класів здійснюється за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html

Завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально- пізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей закладу освіти, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.

Очікувані результати мають бути досягнуті на кінець навчального року. Учитель може планувати поетапне їх досягнення під час виконання окремих проєктів. Орієнтовний перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів

– це навчальні та творчі проєкти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, із відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації.

Перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів є орієнтовним та може бути доповнений виробами (проєктами) відповідно до матеріально- технічної бази та вподобань учнів.

Орієнтовна кількість проєктів, що освоюються в кожному класі визначена в пояснювальній записці до навчальної програми.

Важливою складовою виконання учнівських проєктів є їх публічний захист, на якому учні доносять інформацію про свою роботу (формування ідеї, процес виготовлення, апробація, удосконалення, важливість роботи, подальше застосування тощо) доступними для них засобами (презентація, графічні зображення, усне пояснення тощо). Під час захисту проєктів інші учні та вчитель ставлять запитання для аргументації прийняття тих чи інших рішень під час виконання роботи. Неприпустимим є проєктування та виготовлення виробу тільки для опанування технології.

У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об’єкта проєктно- технологічної діяльності заплановується не менш як дві основні технології для рівних можливостей у виборі технологій із технічних та обслуговуючих видів праці. Крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології – писанка, гарячі напої тощо.

Під час планування навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об’єкти проєктування,  визначає  і  планує  необхідну  кількість  навчальних  годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна свобода учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.

За умов дистанційного або змішаного навчання головним критерієм добору навчального матеріалу для досягнення очікуваних результатів навчання технологічної освітньої галузі є збереження здоров’я і безпеки всіх учасників освітнього процесу. Для збереження психічного й фізичного здоров’я учнів доцільними є творчі завдання з проєктування і виготовлення корисних й естетичних виробів; кулінарії; організації побуту (прибирання приміщень, догляд за особистими речами, кімнатними рослинами і тваринами, прибудинковою територією тощо). Також важливо забезпечити безпосередню участь учнів і батьків у формуванні змісту навчання технологій, виконання тих завдань і видів діяльності, які найбільше їх цікавлять, забезпечені відповідними матеріалами й інструментами і які потребують контролю і допомоги батьків.

Учні повинні чітко розуміти для чого і для кого вони створюють освітні продукти.

Необхідно пам’ятати про соціалізацію – спрямовувати учнів на створення освітніх продуктів, які об’єднують, передбачають партнерську взаємодію, спілкування, взаємодопомогу, турботу про близьких. Це можуть бути спільні проєкти, благодійні ярмарки, челенджі тощо.

Зустрічі на цифрових платформах усім класом, групами або по окремо доцільні лише на певних етапах навчання – проєктування проблеми і теми проєкту, вибору завдань різного типу й рівня складності, планування навчальної діяльності, розроблення критеріїв виконання завдань, а також на етапах рефлексії – презентації та оцінювання результатів навчання.

Інші технологічні процеси й операції оптимально виконувати самостійно, в індивідуальному темпі, за якісним навчальним контентом – відеоматеріалами, інструкціями, технологічними картками або індивідуальними консультаціями вчителя.

Вивчення предмета Технології/Трудове навчання рекомендовано здійснювати в навчальних майстернях. Поділ класів на групи технічних і обслуговуючих видів праці відбувається за бажанням учнів та здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН від 20.02.2002 № 128: за наявності в класі більше ніж 27 учнів для міських шкіл та більше ніж 25 – для сільських. У третьому розділі санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 25 вересня 2020 року №2205 зазначено, що «приміщення навчальних майстерень повинні бути розраховані на 13 – 15 робочих місць». Відповідно до цих норм, рекомендується здійснювати поділ класу на групи на основі інтересів і можливостей учнів.

Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану.

Також згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці потрібно звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

 

Технології. 10 – 11 класи. Рівень стандарту

У 10 – 11 класах Типовими освітніми програмами навчальний предмет

«Технології» віднесено до вибірково-обов’язкових, на вивчення яких навчальним планом передбачено 105 годин. Можливі також варіанти, за якими предмет вивчається і в 10 і в 11 класі (70+35 чи 35+70 відповідно).

Навчання здійснюється за програмою, затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 № 1407, яка розміщена на офіційному вебсайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalniprogramy.html).

Навчальна програма «Технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з десяти обов’язково-вибіркових навчальних модулів, із яких учні спільно з учителем обирають лише три, для вивчення упродовж одного чи двох навчальних років:

«Дизайн предметів інтер’єру»,

«Техніки декоративно-ужиткового мистецтва»,

«Дизайн сучасного одягу»,

«Краса та здоров’я»,

«Кулінарія»,

«Ландшафтний дизайн»,

«Основи підприємницької діяльності»,

«Основи автоматики і робототехніки»,

«Комп’ютерне проєктування»,

«Креслення».

Навчальний модуль за своїм змістовим наповненням є логічно завершеним навчальним (творчим) проєктом, який учні виконують колективно або за іншою формою, визначеною учителем. Кількість годин на вивчення кожного з трьох обраних модулів учитель визначає самостійно з урахуванням особливостей проєктної діяльності учнів, матеріальних можливостей школи тощо.

 

Технології. 10 – 11 класи. Профільний рівень

Типовими освітніми програмами передбачається по 6 годин на вивчення у

10 та 11 класах предмета «Технології» на профільному рівні. Навчання здійснюється за однією з профільних програм, що розміщені на офіційному сайті            Міністерства                        (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna- serednya/navchalni-programy.html),

чи за програмами професійного навчання, затвердженими МОН від 23.09.2010 № 904 з використанням, за потреби, часу навчальної практики у 10 класі.

Здійснення професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої освіти та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (міжшкільних ресурсних центрах) можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.

У разі коли кількість годин на опанування професії менша від передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.

Змістове наповнення технологічного профілю також може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно, а їх програми повинні мати відповідний гриф МОН.

Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем.

 

Креслення

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення можливе в 11 класі технологічного профілю  2 години на тиждень за навчальною програмою

«Креслення. 11 клас» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від

25.09.2018 № 22.1/12-Г-906).

У 8 – 11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 08.11.2019 р. № 22.1/12-Г-10550), а за наявної технічної можливості – за програмою курсу за вибором «Професійні проби» для учнів 8 – 11 класів «Технічне креслення на базі комп’ютерних програм» (лист ІМЗО від 09.06.2020 № 22.1/12-Г-346).

Креслення вивчається в 7 – 8 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7 – 8 класи» (лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г-904).

 

Календар учителя на 2021-2022 н.р.

Методичні рекомендації про викладання трудового навчання, технологій та креслення у 2021-2022 н.р.

Трудове навчання 5-9кл.

Технологічна освіта відіграє ключову роль у забезпеченні зв'язку фундаментальних знань з перетворювальною діяльністю людини і взаємодії між змістом загальної освіти і навколишнім світом. Модернізація змісту, методик і технологій викладання освітньої галузі «технологія» є необхідною умовою формування в учнів технологічної грамотності, критичного мислення, ключових компетенцій, необхідних для переходу до нових пріоритетів науково-технологічного розвитку країни. Викладаючи трудове навчання вчитель має широкі можливості щодо формування життєво необхідних компетентностей в учнів 5-9 класів. 

У 2021/2022 н.р. відповідно до типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти на вивчення предмета у 5 – 6 класах відводиться 2 год. на тиждень, у 7 – 9 класах – 1 год. на тиждень. Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. За рахунок таких годин також можливе впровадження курсів за вибором технологічного спрямування. У разі використання варіативної години на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми, додається програма цього курсу. Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання у закладах загальної середньої освіти (https://cutt.ly/oyP5J3V).

Вивчення трудового навчання здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804. Програму розміщено
на офіційному вебсайті міністерства за покликанням https://bit.ly/3rsvIbp). Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється на основі об’єктів
проєктної діяльності, а не технологій. Це дає змогу одночасно проєктувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним
у класах, які не поділяються на групи. 

Згідно навчальної програми з трудового навчання для учнів 5-9 класів  орієнтовний перелік об'єктів проєктно технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проєкти учнів, які можна виконувати за допомогою будь якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації. Результатом проєктно-технологічної діяльності учнів має бути проєкт (спроектований і виготовлений виріб чи послуга). так, у 5-6 класах учні опановують 6 – 10 проєктів, у 7-8 класах від 4 до 6 проєктів, у 9-му класі – 2 проєкти (плюс 2 проекти з технології побутової діяльності та самообслуговування в 5-8 класах та 1 проєкт у 9 класі). 

Поступове зменшення кількості проєктів зумовлене кількістю годин, відведених на вивчення
предмета в різних класах, і потребою в ускладненні виробів та технологій. Враховуючи вікові особливості, учням 5-6 класів пропонується виконувати прості проєкти (за конструкцією, поєднанням технологій виготовлення, тощо), що дасть змогу їм за короткий період часу побачити результати власної діяльності. Для учнів 7 та 8 класів проєкти можуть бути складнішими. Необхідно зазначити, що об’єкти проєктно-технологічної діяльності учнів повинні ускладнюватися як продовж навчального року, так і всього процесу вивчення предмета.

У 9 класі проєкт виконується з урахуванням уже засвоєних технологій і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями у попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому, що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій на більш високому рівні майстерності тощо.
У процесі проєктування учні 9 класу мають виконати необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу,
що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображення учні вносять необхідні зміни. З цією метою вчитель повинен актуалізувати раніше засвоєні знання та вміння з основ
графічної грамоти та передбачити необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу. Кількість годин на опанування проєкту вчитель визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення.
Важливим критерієм вибору проєкту є його значущість для учня (можливість використання виробу в побуті, для власного хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо).
Неприпустимим є проектування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. Виконані проєкти (вироби) повинні використовуватися за призначенням. Для забезпечення рівних можливостей учнів для вибору об'єкта проєктнотехнологічної діяльності у класах, що не поділяються на групи, варто планувати не менш як дві основні технології (крім
об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує
теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об'єкти проєктування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення
відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів,
які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.

Для складання календарно-тематичного планування, визначення змісту навчального матеріалу рекомендуємо слідувати такому алгоритму:
1. Обрати об’єкти проєктно-технологічної діяльності учнів (проєкти) та визначити їх кількість;
2. Обрати основні та, за потреби, додаткові технології для проєктування й виготовлення кожного обраного виробу;
3. Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;
4. Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання кожного проєкту;
5. Сформулювати теми та зміст уроків із проєктування та виготовлення
кожного об’єкта проєктно-технологічної діяльності учнів;
6. Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування 

Технології 10-11 класи (рівень стандарту)
У 10-11 класах типовими освітніми програмами навчальний предмет технології віднесено до вибірково-обов’язкових. якщо школа обрала технології, то на освоєння предмета відводиться 105 годин в 10 чи 11 класах. Можливі також варіанти, за якими ці 105 годин освоюються в 10 і в 11
класах (70+35 чи 35+70). Навчання здійснюється за програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407, яка розміщена на офіційному вебсайті міністерства за покликанням https://bit.ly/3zrSXFg.
Навчальна програма «технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з десяти обов’язкововибіркових навчальних модулів, з якихь учні спільно з учителем обирають лише три, для вивчення упродовж навчального року (двох): «Дизайн предметів інтер’єру», «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва», «Дизайн сучасного одягу», «Краса та здоров’я», «Кулінарія», «Ландшафтний дизайн», «Основи підприємницької діяльності», «Основи автоматики і робототехніки», «Комп’ютерне проектування», «Креслення».
Навчальний модуль, за своїм змістовим наповненням, є логічно завершеним навчальним (творчим) проєктом, який учні виконують колективно або за іншою формою, визначеною учителем. Кількість годин, що відводиться на вивчення кожного з трьох обраних модулів, учитель визначає самостійно з урахуванням особливостей проєктної діяльності учнів,
матеріальних можливостей школи тощо. 

Технології 10-11 клас (профільний рівень)
Типовими освітніми програмами передбачається по 6 годин на вивчення предмета у 10 та 11 класах. Навчання здійснюється за однією з профільних програм, що розміщені на офіційному
сайті міністерства за покликом http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html чи за програмами професійного навчання, затвердженими наказом Міністерства
освіти і науки від 23.09.2010 р. № 904 з використанням, за потреби, часу навчальної практики у 10 класі.Здійснення професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої
освіти та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (міжшкільних ресурсних
центрах) можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних
стандартів професійно-технічної освіти. У випадку, коли кількість годин на
опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.
Змістове наповнення технологічного профілю також може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН України. Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем.

Креслення
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ
графічної грамоти. Вивчення курсу креслення можливе в 11 класах технологічного профілю в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 25.09.2018р. № 22.1/12-Г-906). Навчальна програма розміщена на офіційному сайті міністерства за покликанням https://bit.ly/2V1LaiH.
У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 08.11. 2019 р. № 22.1/12-Г-10550), або, за наявної технічної можливості, за програмою курсу за вибором «Професійні проби» для учнів 8-11класів «технічне креслення на базі комп’ютерних програм» (лист ІМЗО від
09.06.2020р. № 22.1/12-Г-346). Креслення вивчається в 7-8 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета
здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист ІМЗО від
25.09.2018 № 22.1/12-Г-904). Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел
тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є
неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів,  насамперед методик компетентнісногнавчання. Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій,
інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та
перепідготовку педагогічних працівників. Під час розроблення календарнотематичного та системи поурочного планування вчителю/вчительці необхідносамостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраному ними підручнику. Учитель може самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального
матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.
Очікувані результати мають бути досягнуті на кінець навчального року.
Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проєкта, чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проєктів.
Поділ класів на групи технічних і обслуговуючих видів праці відбувається за
бажанням учнів та здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом
Міністерства освіти і науки України від 20.02.02р. №128, а саме, за наявності в
класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. якщо кількість
учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану. також, згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування, класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та
залучення додаткових коштів.
Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці необхідно звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.
В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті Міністерства
(https://mon.gov.ua/) та на вебсайті ДНУ«Інститут модернізації змісту освіти»
(https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).
У разі виникнення потреби в організації дистанційного навчання, у межах академічної автономії питання організації освітнього процесу, виконання освітньої програми, навчального плану є
внутрішніми питаннями кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників. Отже, під час дистанційного навчання, учителі мають вжити заходів щодо виконання календарно-тематичних планів із додержанням вимог державних
стандартів освіти шляхом використання технологій дистанційного навчання та, за
потреби, ущільнення відповідного матеріалу (на розсуд учителя) з організацією повторення окремих тем на початку очного навчання. Для організації дистанційного навчання рекомендуємо скористатися методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі»
(упорядник І. Коберник), розробленими за підтримки МОН України (https://cutt.ly/
MynTayc).

Ніна ПАВИЧ,

методистка НМЦ професійного

розвитку керівних та педагогічних

працівників установ і закладів дошкільної

та загальної середньої освіти ХОІППО.

Календар вчителя на 2020-2021 н.р.

Навчання вдома – це класно.  

Як організувати робочий процес, щоб дитині було цікаво

В Україні через карантин усе навчання перевели на дистанційну форму. Тепер вчителі, учні, а часто і батьки активно засвоюють онлайнові платформи для спілкування та виконання завдань. Проєкт “Дружня школа” має добірку лайфхаків, які полегшать процес навчання дітям, а батькам допоможуть краще все контролювати.

Батькам іноді буває важко впоратись із дітьми, якщо в малечі багато вільного часу. Якщо на канікулах їх можна зайняти чимось на дворі, відвести у гуртки, дитячі табори чи до бабусь-дідусів, то під час карантину всі вдома. Дуже важливо, щоб всі усвідомлювали, що карантин – це не канікули і робота в усіх продовжується, тільки переходить в онлайн.

Здається, усе має бути гаразд – діти все ж зайняті. Та багатьом дорослим важко тримати дисципліну і працювати віддалено – що вже казати про учнів?

Ось кілька порад, які допоможуть зробити дистанційне навчання цікавішим і легшим як для дітей, так і для дорослих:
 1.  Грамотний тайм-менеджмент. Дітям взагалі важко довго втримувати увагу на чомусь, а тим паче – якщо вони вдома. Щоб навчання не розтягувалось на весь день, щоранку складайте мінірозклад. Детально прописуйте, що стільки часу дитина проводить над завданням, а стільки – за відпочинком. Обов’язково робіть перерви хоча б кожні 20-30 хвилин – так дитина ще не встигне остаточно втомитись. А завдяки розкладу вона бачитиме, коли далі зможе займатись чимось цікавим.
2. Окремі робочі місця. Разом із дитиною розмістіть на її столі для навчання всі необхідні для цього предмети (бажано із запасом). Так учень сам долучиться до створення свого робочого простору, це слугуватиме додатковим стимулом там займатись справами;
3.   Робіть разом із дитиною коротенькі руханки кожні 1-2 години. Під час ізоляції всім буде корисно більше рухатись.
 4.  У дитини з часом може зникати мотивація до навчання – це нормально. Спробуйте разом створити нову атмосферу – нехай малюк уявить себе учнем котроїсь із казкових шкіл. Постарайтесь трохи підтримати “чари” – якщо це школа чарівників, то нехай запише всі слова англійської мови, які йому схожі на замовляння.
 5.   Не забувайте про методики STEAM-навчання. Запропонуйте дитині зробити власний дослідницький проєкт – нехай протягом карантину спостерігає за ростом рослини у вазоні, змайструє собі помічника з канцелярських приладів чи розробить систему сортування каструль, щоб вони не падали і не гриміли. Винаходити і досліджувати разом – неймовірно захоплює.
 6.  Щоб адаптація до нового формату навчання відбуввалась легше і мотивація до навчання росла, не забувайте хвалити дитину. Вказуйте на всі її успіхи, якими б дрібними вони не були. Під час вимушеної ізоляції непросто всім, а добрі слова від найрідніших підтримують найкраще.

Пам’ятайте: ви не вчитель, тому не впадайте у відчай, якщо не ввдається щось пояснити. І не нянька, тому не пробуйте зробити всі завдання за дитину. Адаптація до нових умов навчання триватиме мінімум два тижні, тож постарайтесь бути терплячими і до дитини, і до себе.